Контроль якості та безпеки ЛФМ

Екологічне і безпечне виробництво та використання лакофарбових матеріалів (ЛФМ) є глобальною проблемою у всьому світі. Її вирішенню приділяють увагу міжнародні організації з охорони навколишнього середовища, захисту прав і здоров‘я споживачів, що змушує уряди країн підвищувати вимоги до безпечності цієї продукції.
Європейський підхід показує, що вимоги до ЛФМ передбачають, в першу чергу, законодавче регламентування їх безпечності. Це стосується вмісту шкідливих компонентів, що можуть негативно вплинути на здоров‘я споживачів та навколишнє середовище, зокрема летких органічних сполук (ЛОС), важких металів (в першу чергу свинцю).
Останніми роками в Україні впроваджуються національні стандарти серії «Фарби та лаки», що відповідають сучасним вимогам та є ідентичними європейським (EN) та міжнародним (ISO). Так, з 01.07.2013 набули чинності такі основоположні стандарти, як ДСТУ EN 1062-1:2012 та ДСТУ EN 13300:2012; з 01.07.2014 – ДСТУ ISO 1514:2013, з 01.01.2015 – ДСТУ ISO 1513:2014, ДСТУ ISO 15528:2014, ДСТУ ISO 4618:2014.

На більшості українських великих підприємствах, що випускають ЛФМ запроваджуються сучасні європейські і міжнародні стандарти, що регламентують вимоги до ЛФМ, покриттів і, що саме головне, запроваджують сучасні методи їх контролю, які відповідають світовій практиці

Крім того, всі лакофарбові матеріали мають комплекс основних властивостей, що визначають їх якість. Даний комплекс включається в себе властивості лакофарбових матеріалів до їх затвердіння, а також властивості вже готових покриттів.

До основних властивостей ЛФМ (непрозорих і прозорих) можна віднести:

Хімічні (загальний вміст основної речовини, летючих і нелетких речовин, окремих компонентів, води, водорозчинних солей, золи, води та ін., А також кислотне число рН).
Фізико-хімічні (в’язкість, щільність, тривалість затвердіння (висихання), коефіцієнт прозорості).
Малярно-технічні (ступінь перетирання, «розлив», що наноситься, засміченість).

Лакофарбові плівки готових покритті мають такі властивості:

Фізико-механічні (твердість, адгезія, еластичність, міцність при вигині і розтягуванні, зносостійкість, ударна міцність).
Декоративні (блиск, зовнішній вигляд, колір).
Захисні (світлостійкість, стійкість до атмосферних впливів, стійкість до температурного перепаду, термо- і морозостійкість).
Електроізоляційні (питомий електричний опір, електрична міцність, діелектричні втрати).
Малярно-технічні (здатність до полірування і шліфування).
Хімічні – стійкість до впливу лугів, кислот, води, агресивних газів, масла, мильного розчину, бензину, емульсій та інших хімічних реагентів.

Що стосується специфічних властивостей, то ними повинні володіти спеціальні покриття і матеріали (наприклад, електропровідність оцтової кислоти, або ж стійкість до холоду і відкритого полум’я)

Для отримання хімічно стійких, атмосферостійких ЛФМ з відмінними декоративними і захисними властивостями, і тривалим терміном служби потрібна спеціальна підготовка оброблюваної поверхні, правильний вибір грунтовки, лакофарбових матеріалів, технології фарбування і сушки.

Враховуючи основні властивості ЛФМ дуже важливе значення має контроль якості в ході виробництва і випуску вже готової лакофарбової продукції, а також при нанесенні на вироби.

Контроль якості при виробництві лакофарбових матеріалів включає перевірку відповідності напівпродуктів, сировини і готової продукції нормам показників, які встановлені для них діючими стандартами держави (ГОСТ), технічним умовами (ТУ), галузевими стандартами (ОСТ).

Інспектування та випробування повинні піддаватися напівпродукти і сировина як одержувані безпосередньо від постачальників, так і вироблені безпосередньо на підприємстві.